- горща
- -щати, ж. Пт.Кількість, що поміщається в руці.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
горща — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
горща — а/ти, с. Зменш. до горщок … Український тлумачний словник
горщатко — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
настоупати — НАСТОУПА|ТИ (14), Ю, ѤТЬ гл. 1. Наступать ногой на кого л. Образн.: приѥмъше вла||сть ѿ превѣчнаго с҃на б҃жи˫а. настѹпати на змию и на скорпию. и на всѧкѹ силѹ вражию. СбЯр XIII, 114 об.–115; то же (πατεῖν) ПНЧ XIV, 164а; и дасть намъ наступати… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
горщатко — а, с. Пестл. до горща … Український тлумачний словник
пригорща — іменник жіночого роду рідко … Орфографічний словник української мови